Наталка Буряк – ведуча атмосферних свят, активно займається волонтерством під час коронавірусу. Редакція сайту поговорила з Наталкою про роботу, волонтерство, відновлення весіль та рідний Самбір. Читайте у нашому матеріалі.

Розкажіть трішки про себе. Чим займаєтеся?

Я – Наталка Буряк.  Я самбірчанка і цим горджуся. Більшість знають мене як весільну ведучу та власницю “АртХати”. Я обожнюю комунікувати з людьми, подорожі і знаходжусь у вічному процесі “Щоб такого цікавого і корисного зробити?!”

Що спонукало Вас стати ведучою весіль та інших урочистих подій?

Ще в школі я була постійним організатором різноманітних вечірок, учасницею КВК і ведучою виступів. І це як-то кажуть сьогодні – “мені це  зайшло”. Пройшов час, я вийшла заміж, народила двійко чудових дітей і, як варіант, додаткового заробітку почала співати з чоловіком по весіллях. Ось

саме тоді і стався для мене переломний момент! Весільні старости (куми, вуйки), а згодом і тамади доводили до шалу своїми “ексклюзивними” конкурсами, коломийками і байками. Мені здавалось, що нареченим не це потрібно. Та й гостям згодом дивитись на свої фото, де вони напівголі, догори дригом, з задертими сукнями як то кажуть “не комільфо”. Тож вирішила сама спробувати “цей хліб” і
намагалася трішки змінити ракурс весільної програми. Далі було навчання на “Фабриці ведучих”, “Прокачці ведучих”, майстеркласи від провідних і топових ведучих України (і не тільки). Згодом зявився “свій почерк”, свої фішки і своєрідний бренд NB (до речі якому вже більше 5 років і це не наслідування NК).

 Який найкурйозніший випадок пригадуєте, який трапився з Вами на весіллі?

Випадків було безліч і напевно найкумедніший з мером міста Сколе Володимиром Москалем. Веселий чоловік! Але це залишиться лише у спогадах гостей цього весілля. А ще згадалося весілля, на якому була за гостю мольфарка Магдалена. Було приємно, коли вона особисто дякувала по закінченню весілля і її слова “ти народженна, щоб дарувати щирі емоції” вразили до мурашок і стали певним девізом на майбутнє.

Ваші прогнози, щодо відновлення весіль, які були скасовані на період карантинних заходів.

Хотілось би оптимістичних прогнозів, проте, напевно, масштабно весілля відновляться не швидше ніж у серпні місяці. Зате сподіваюсь у нас буде весільний бум в 2021 році і ми все надолужимо (і емоційно, і фінансово).

Ви проводите багато заходів у місті із своєї ініціативи. Що плануєте на майбутнє?

Хотілось би дуже відновити проект “Sambir Wedding Day”, а ще дуже хочеться запроватити  в нашому місті номінацію “Наша гордість”. Але не в форматі як це робить влада — нагороджувати “своїх”. А запропонувати людям самим внести кандидатури, це може бути фотограф, який творить історію міста в світлинах, блогер, що ділиться своїми здобутками, двірник , у якого найчистіша територія, волонтери, танцюристи, вчителі і список можна продовжити… Він має бути народним!

“Sambir Wedding Day”

Трішки про душевне: Ви активно займаєтеся волонтерством, починаючи із масштабних зборів коштів для потребуючих самбірчан, закінчуюючи допомогою медикам сьогодні. Що Ви відчуваєте у такі моменти?

Я по життю керуюсь правилом: “Хочеш змінити світ — почни з себе!”. У волонтерстві в мене спрацьовує “мій генератор ідей”. Я просто обожнюю обєднувати людей, створювати нові проекти, а коли це ще й рятує когось — то це найбільша нагорода за зроблене. Проте, як то кажуть “один в полі не воїн” і саме завдяки потужним командам вдається реалізовувати ці масштабні проекти. Зі мною завжди поруч команда “весільників”, організація “Добрі справи Самбір”, наші блогери, багато підприємців, а головна рушійна сила — це наші самбірчани. 

Як прийшла ідея почати збирати усе необхідне для наших медиків. Скільки речей Ви надали в мед. заклади, мабуть важко перелічити?

У мене дочка — медик, вона працює у Львові, тому про ситуацію з забезпеченням знаю як то кажуть “з середини”. Після тижня самоізоляції на карантині прийшла до висновку — сидіти не можна,  треба щось робити. Вирішальним став дзвінок від самбірської блогерки Лянки Кузьміч, вона запропонувала тканину для пошиття масок і поширення інформації про збір коштів на необхіді засоби для медиків. Вже за перший день ми зібрали понад 3 тис грн. Далі були складні пошуки необхідного в режимі тотального дефіциту і нереального здорожчення. Допомогли давні звязки з волонтерами інших міст і навіть країн (ще з часів допомоги армії). Нам вдалось частково забезпечити костюмами, распіраторами, щитками, масками, дезінфекторами, окулярами, рукавицями майже всі медичні заклади міста на суму понад 48 тис грн. Особливий акцент зробили на працівиків “Швидкої”, інфекційної лікарні, опорної лікарні м. Рудки та приймального відділення ЦРЛ. Приємною несподіванкою була допомога від волонтерів з Лондона, до речі від них ми ще чекаємо на два безконтактних термометра. Що відчуваю? Напевно, що не даремно живу в цьому світі, а ще що “Разом ми велика сила”.

Питання, яке задаємо усім самбірчанам. Що б змінили у нашому місті? 

Наталка Буряк

У місті б хотіла, щоб самбірчани змінили своє ставлення до  рідного міста. Почали його любити! Хотілось би більше цікавих і неординарних заходів, не для галочки, а для душі. Дуже хочеться, щоб місто стало туристичною перлиної, а для цього ми маємо все необхідне, лише не вміємо цим скористатись.

Які плани маєте після закінчення карантину? 

Після закінчення карантину… напевно вільно вдихнути на повні груди… без маски, а ще випити кави з коліжанками в “Софії”, зробити щасливими з десяток наречних і обовязково поїхати відпочити.

Що можете зараз побажати Самбірчанам, які як і всі, вже більше місяця дотримуються карантину?

Самбірчанам хочеться побажати не падати у відчай, шукати у всьому можливостей, знаходити час для самовдосконалення і памятати що “все так не буде”. Щоб побачити веселку, потрібно перечекати дощ. Вірте — все буде добре! 

Підготовлено редакцією www.sambir.lviv.ua

 Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на "Оперативні новини Самбора"
 Приєднуйся до нас: "У Facebook"

Поширити:

Напишіть коментар