Про герб міста Самбора

Герб Самбора належить до групи найдавніших українських міських гербів і йому вдалося зберегтись протягом століть практично без більших змін чи переробок.
Самбір, перша згадка про який датується 1241 р., у ХІV ст. вже був значним торговим центром. Вважається, що з кінця ХІV ст. місто користувалося магдебурзьким правом. Принаймні впевнено про це можна говорити на підставі привілею 1419 р., котрим фіксувалося надання самоврядування та низка пільг для міщан, і котрий пізніше на прохання райців отримав нову королівську конфірмацію 1491 р.

Старий герб із стрілою

Очевидно, що невід’ємним атрибутом магдебургії було застосування міського герба і печатки. Проте через втрату найдавніших самбірських документів перші свідчення про символ міста маємо тільки з ХVІ ст.

Проведені нами пошукові роботи в польських архівах дали змогу виявити найдавнішу відому печатку Самбора на документі за 1533 р. На печатці діаметром 25 мм зображений у щиті олень з пробитою стрілою шиєю (зображення не зовсім виразне і стріла більше схожа на меч чи спис), а по колу йде частково затертий латиномовний напис “Печатка […] міста Самбора”, виконаний готичним письмом, що дуже характерне для печаток з ХІV-ХV ст. Цікаво, що вже на документі з 1571 р. маємо іншу печатку з подібним зображенням та латиномовним написом “Печатка райців самбірських”, але тип шрифта вже відповідає ХVІ ст. Зрештою, про оленя з пробитою стрілою шиєю згадує у написаному 1561 р. вірші Григорій Самбірчик, а в “Книзі привілеїв міста Самбора” був датований 1562 р. малюнок міського герба, на якому також зображено оленя, що біжить праворуч (геральдично, тобто вліво від глядача) зі стрілою в шиї.

Ще більше матеріалів приносить нам ХVІІ ст. Серед документів Центрального державного історичного архіву України у Львові виявлено низку печаток Самбора, зокрема з 1666 року. Вона цікава тим, що містить дату її виготовлення. Зображення печатки аналогічне – олень біжить праворуч зі стрілою в шиї. Дещо більший розмір (36,5 мм) дав змогу граверу зобразити ще й натуралістичні деталі: деревце позаду оленя, кущики, траву. Відтискалася печатка традиційним для середньовіччя методом – на документ наливався розтоплений віск, накривався клаптиком паперу, а вже на папері відтискався відбиток. Печатка 1666 р. має латинський напис “Печатка райців міста с[вященної] к[оролівської] м[илості] Нового Самбора 1666”. Толока цієї печатки, виконана зі срібла, ще зберігалася у самбірському магістраті до Другої світової війни. На жаль, подальша її доля не відома.
За середньовічною традицією міст з магдебурзьким правом судочинний орган – лава – використовував власну печатку, а за свій символ брав видозмінений міський герб чи його елемент. Подібну практику маємо у Львові, Городку, Яворові, Дрогобичі та інших містах. Найдавніший відбиток лавничої печатки Самбора виявлено на документах за 1585 р., але характер літер і зображення вказує на ХV ст., як час її виготовлення. Ця печатка, виконана з великою майстерністю, містить зображення лише голови оленя, до того ж оберненої вліво. Цікаво, що в ХVІІ ст. самбірські лавники, виготовляючи нову печатку, наблизили її сюжет до зображення міського герба: верхня частина оленя з передніми ногами обернена вже праворуч, стріла стирчить у шиї. Печатка теж датована, хоча прочитуються тільки дві перші цифри – 16.

Новий сучасний герб

Після захоплення Галичини 1772 р. Австрійською імперією Самбіp надалі використовував свій знак. У привілеї цісаря Йосифа II від 26 червня 1788 р. на підтвердження прав міста був зафіксований і давній герб. Його кольоровий малюнок в натуралістичній манері подано на цісарському дипломі: олень біжить по зеленій траві у синьому полі, щия пробита стрілою з червоним оперенням. Щит увінчувала королівська корона, що мала вказувати на тогочасний статус “вільного королівського міста”. Таке кольорове вирішення герба маємо згодом у австрійських гербовниках, на різних міських печатках, на малюнках, таким був міський символ аж до 1939 р.

У ХІХ ст. з’являються спроби пов’язати сюжет герба з легендою про полювання біля Самбора королеви Бони. Однак ці намагання мали виразний політичний підтекст, а сама легенда була витвором пізнішого часу. Зрештою, найдавніші міські печатки свідчать, що герб мав би існувати значно раніше до королювання Бони.

У радянський період міський герб Самбора не затверджувався, хоча досить широко застосовувався на різних сувенірних виробах, поліграфічній продукції, а навіть у такій специфічній формі, як назва бару на вулиці Костюшка, тільки тут символом міста став чомусь “Срібний олень”, хоча більш історично відповідним забарвленням оленя був золотий колір.

Очевидно, що давній знак Самбора потребує свого відновлення та юридичного затвердження міською радою. Зараз Українським геральдичним товариством готуються матеріали на розгляд міської ради й є надія, що давній герб Самбора з понад 500-літнью історією знову стане символом місцевого самоврядування у місті над Дністром. Андрій Гречило

 Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на "Оперативні новини Самбора"
 Приєднуйся до нас: "У Facebook"

Поширити:

Напишіть коментар